Page 249 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

249

На прикладі найсильніше деградованої сталі з РЗГ показали якісну

відповідність характеру зміни інтегральної механічної характеристики

(відносне видовження зразків δ) та запропонованого локального структурного

показника деградації теплотривкої сталі після різної тривалості експлуатації на

гинах різних парогонів ТЕС, визначеного на основі кількісних оцінок

фрактографічно виявлених ознак деградації металу на зламах зразків на розтяг.

Встановили, що запропонований показник ∑n / ∑N як характеристика
i
структурного стану експлуатованого металу РЗГ після різної тривалості

експлуатації на парогонах корелює із зміною відносного видовження зразків δ

як характеристикою пластичності (рис. 5.9г). На цій підставі вважали, що

показник ∑n / ∑N, який оцінює наслідки трансформації структури сталі в часі
i
її тривалої експлуатації та корелює із зміною її механічного показника стану,

можна рекомендувати для використання в якості показника зміни структурно-

механічного стану теплотривких сталей в часі їх тривалої експлуатації на

парогонах ТЕС.

5.5 Структурно обумовлені ознаки експлуатаційної деградації
теплотривкої сталі 15Х1М1Ф за зламами зразків, випробуваних на удар,

статичну і циклічну тріщиностійкість

5.5.1 Візуалізація структурних ознак деградації сталі на зламах
зразків на ударну в’язкість

Оскільки на в’язкому рельєфі зламів зразків на розтяг не вдалось

виділити ознаки ослаблення когезії між суміжними зернами, спричинені

експлуатацією сталі за умов повзучості, то щоб ідентифікувати ці ознаки

проаналізували злами зразків, випробуваних на удар. Проте на ділянці в’язкого

ямкового рельєфу (в зоні в’язкого руйнування в околі концентратора

напружень на зразках) таких ознак (як і на зламах зразків на розтяг з ямковим

рельєфом) не виявили. Відзначили лише зменшення ширини зони в’язкого