Page 245 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

245

Рисунок 5.8 – Орієнтовані під кутом до зовнішньої поверхні труби макросмуги з

високою щільністю карбідів і пор навколо них , які виявили в СЗГ,
3
експлуатованого впродовж 286×10 год на парогонах ТЕС.

Отже, внаслідок високотемпературної деградації низьколегованих

теплотривких сталей в них формувалася термодинамічно обумовлена у
більшій чи меншій мірі рівноважна ферит-карбідна структура. Найбільші за

розмірами карбіди утворювалися на нормально орієнтованих до дії
тангенціальних (колових) напружень фрагментах меж феритних зерен. Їх

максимальну кількість виявили саме в околі зовнішньої поверхні труб РЗГ. Що

більші за розмірами карбіди формувалися вздовж меж зерен внаслідок

структурних перетворень, то вищі напруження виникали на межі їх поділу з

феритною матрицею (через невідповідність коефіцієнтів їх термічного

розширення, модулів пружності тощо). Як наслідок, швидше відбувалася

декогезія вздовж міжфазних меж фериту і карбідів з зародженням уздовж меж

зерен пор, сумірних з розмірами цих карбідів. За таким механізмом в металі

гинів протікало пороутворення в околі зовнішньої поверхні труб, а термічна

нестабільність роботи парогонів лише пришвидшувала цей процес і

створювала сприятливі передумови для пошкодження обох аналізованих гинів.
Подібний механізм формування пошкоджень внаслідок декогезії між

витягнутими вальцюванням неметалевими включеннями і матрицею

спостерігали також у ферит-перлітних сталях магістральних газогонів, що

призводило до утворення макророзшарувань всередині стінки труб [345]. У

цьому випадку також не лише мікроструктурні особливості сталей газогонів,

але і абсорбований ними водень суттєво впливав на виникнення пошкоджень.