Page 240 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

240

елементів до меж зерен і термічні напруження мали би відігравати ключову

роль, визначаючи швидкість протікання цього процесу.

Виявлена закономірність зміни розмірів елементів структури сталі після

тривалої експлуатації на парогонах мала би узгоджуватися з розподілом

термічних напружень по товщині стінки труб. Адже під час зупинок блоків з

охолодженням системи трубопроводів, з наступним їх запуском з виходом на

технологічно обумовлену температуру в трубах виникають колові термічні

напруження, спричинені градієнтом температури в їх перерізі. Їх величина

залежить від реалізованого режиму охолодження чи прогрівання системи

парогонів. Максимально швидкого перерозподілу карбідів на межі зерен

сподівались в тих частинах перерізу труб, де термічні напруження розтягу

переважали би на всіх етапах експлуатації (усталеному під час

високотемпературної експлуатації чи перехідному під час зупинок блоків).

5.3 Структурні ознаки деградації теплотривких сталей у різних

зонах гинів парогонів

3
Аналіз структури сталі 12Х1МФ різних зон гину після 286×10 год
експлуатації на головному парогоні ТЕС виявив, що незалежно від зони гину в

їх структурі переважали зерна фериту з продовгуватими (до 6 мкм завдовжки і
до 0,8 мкм товщиною) або глобулярними (до 4 мкм) карбідами. У вигляді

ланцюжків вони розташовувалися вздовж меж зерен. Незначна їх кількість (як
правило круглих від 0,5 до 2 мкм в діаметрі) залишалася всередині зерен

(рис. 5.5 а). В межах колишніх перлітних зерен залишки пластин цементиту у

вигляді дуже дрібних (до 0,2 мкм) глобулярних карбідів на фоні феритної

матриці переважали практично в усьому діаметральному перерізі гину

(рис.5.5 б, в). І лише в межах окремих зерен перліту можна було розрізнити

залишки тонких ламелей цементиту завдовжки до 3 мкм (рис. 5.5г).

Пластинкову морфологію цементиту в перлітних зернах спостерігали лише в

центральній частині перерізу труб і частково біля їх внутрішньої поверхні в НЗГ