Page 238 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 238

238

                         Обидва  варіанти  сталей  з  труб,  які  експлуатувалися  на  ділянках

                  парогонів з різною кількістю зупинок блоків, відрізнялися також за кількістю

                  мікропор  діаметром  0,1…0,5 мкм,  які  спостерігали  за  високої  роздільної

                  здатності  на  місці  карбідів  вздовж  меж  суміжних  зерен  і  неметалевих

                  включень  з  феритною  матрицею  (рис.  5.3б).  Спостереження  у  режимі

                  детектуван-ня  відбитих  електронів  (BSD)  дало  змогу  ідентифікували  їх  у

                  вигляді  чорних  слідів уздовж  меж  зерен  і  неметалевих  включень. Достатньо

                  малі  розміри  і  розташування  вздовж  міжфазних  меж  (де  виникають  високі
                  градієнти і за вмістом елементів, і за величиною напружень і деформацій, і за

                  локальною температурою) можуть свідчити про те, що за впливу цих чинників

                  абсорбований  експлуатованою  сталлю  водень  сприяв  утворенню  пор  з

                  подальшим  їх  злиттям  та  відшаруванням  карбідів  і  включень  від  матриці.

                  Найбільшу кількість таких дрібних пор виявили в околі ЗП труб, які під час

                  експлуатації  перенесли  більшу  кількість  (576)  зупинок  блоків.  Вочевидь

                  сприятливий напружено-деформований стан у цій частині перерізу труб (через

                  експлуатаційні  термічні  напруження),  підсилений  воднем,  акумульованим  у

                  цих дрібних порах, сприяв злиттю їх між собою з формуванням міжзеренних

                  тріщин  (рис. 5.3в).  Подібні  мікропори  уздовж  міжфазних  меж  між

                  неметалевими  включеннями  і  матрицею  з  ознаками  міжзеренного
                  розтріскування  в  структурі  сталі  після  576  зупинок  спостерігали    біля  ВП


                  труби. Разом з тим такий прояв деградації сталі спостерігали безпосередньо в
                  околі  ВП  труби  і  розтріскування  не  поширювалося  вглиб  перерізу  її  стінки.

                  Подібних структурних пошкоджень у вигляді дрібних пор, які розглядали як

                  колектори  для  абсорбованого  металом  водню,  майже  не  було  в  ЦП  труби.

                  Таких  очевидних  ознак  деградації,  подібних  до  описаних  для  сталі,

                  експлуатованої  з  576  зупинками  блоків,  не  спостерігали  в  сталі  з  труб,  які

                  перенесли  меншу  їх  кількість  (501  зупинку).  Тому  логічно  пов’язати  їх

                  виникнення  з  кількістю  циклів  теплозмін  під  час  тривалої  експлуатації

                  парогонів з охолодженням системи трубопроводів.

                           Проаналізували  також  розмір  зерна  в  структурі  сталі  15Х1М1Ф  у
                                                       5
                  вихідному стані та після ~210  год експлуатації з 501 та 576 зупинками блоків
   233   234   235   236   237   238   239   240   241   242   243