Page 275 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

275

Відзначили також достатньо рівномірний розподіл за розмірами

кристалів високо відпущеного мартенситу, що зв’язали з рівномірним

розподілом за розмірами колишніх зерен аустеніту, в межах яких формувалися

ці кристали (рис. 6.2а, в). За вищої роздільної здатності ідентифікували

виділення дуже дрібних карбідів вздовж меж зерен (рис. 6.2в), що, безумовно,

дещо знизило вміст хрому в матриці. В структурі сталі виявили також досить

великі за розмірами ділянки δ-фериту (рис. 6.2г).

Особливістю структури хвостовикової частини спарених лопаток є

наявність на шліфі мікротріщин, що поширювалися вздовж зварного з’єднання

(ЗЗ) від горизонтальної полички хвостовика (рис. 6.3). Тріщини виявляли в ОМ і

в ЗТВ вздовж меж довгих пакетів високовідпущеного мартенситу аж до ЗЗ. Їх

кількість і довжина зростали в міру наближення до лінії сплавлення. Ці дефекти

вважали за холодні тріщини, які виникли через недотримання температурного і

часового режиму зварювання і передбаченого технологією зварювання

необхідного високого відпуску після нього.

Рисунок 6.3 – Холодна тріщина,

виявлена на поперечному шліфі

зварного з’єднання між
хвостовикамии спарених у

пакет лопаток в зоні ОМ

Структуру металу хвостовиків аналізованих пакетів спарених лопаток

проаналізували на поперечних відносно ЗЗ шліфах, що дало змогу порівняти

особливості структури в ОМ, ЗТВ та МШ. Попри високий відпуск практично

по всій довжині поперечних шліфів хвостовикових частин всіх пакетів лопаток

структура ОМ спадкувала морфологію рейкового мартенситу. Добре

окреслена орієнтація пластин мартенситу і її зміна на переходах від зерна до