Page 224 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 224

224

                  зона остаточного руйнування зразків (конічна частина усіх зламів) була також

                  відносно  широкою.  Описані  макрофрактографічні  особливості  зламів  зразків

                  корелюють  з  високим  запасом  пластичності  сталі  на  етапі  локалізованої

                  деформації зразків [105]. З проведеного аналізу вважали, що наявні у структурі

                  сталі неметалеві включення відіграли визначальну роль на етапі формування

                  пор  навколо  них  і,  тим  самим,  пришвидшили  локалізацію  деформування

                  зразків та скоротили стадію рівномірної їх деформації за випроб на розтяг.



                         4.3.1  Визначальний структурний чинник, відповідальний за дочасне

                  руйнування бурильних труб, фрактографічно виявлений на зламах



                         На  внутрішній  поверхні  зруйнованих  труб  виявили  значну  кількість

                  корозійних виразок різної глибини (рис. 4.28). Їх глибина біля експлуатаційних

                  зламів  труб  досягала  1 мм  (рис.  4.28а,  б).  На  дні  цих  виразок  формувалася

                  розгалужена мережа тріщин (рис. 4.28в, г). Більшість з них були паралельними

                  експлуатаційному зламу труби. З наближенням до поверхні зламу і кількість, і

                  розкриття  берегів  тріщин  на  дні  виразок  зростали.  Зафіксоване  множинне

                  зародження  тріщин  в  околі  поверхні  зламу  труб  пов’язали  не  лише  із


                  зростанням  напружено-деформованого  стану,  але  й  із  густиною  КАНВ  у
                  структурі сталі. За вищої роздільної здатності (з використанням електронного


                  мікроскопу)  на  дні  цих  виразок  ідентифікували  окремі  часточки  дрібних
                  КАНВ, матриця навколо яких локально розчинялася, додатково поглиблюючи


                  виразки (рис. 4.28в). Крім того, фрактографічно підтвердили, що за достатньої
                  глибини  від  практично  кожної  з  виразок  зароджувалися  тріщини  за


                  механізмом корозійної втоми. Зливаючись між собою тріщини, які зародилися

                  від різних виразок, формували спільний фронт макротріщини.

                         На  основі  кількісних  оцінок  глибини  виразок  встановили  її  середню

                  глибину та, відповідно, швидкість локальної корозії під час експлуатації труби

                  ~3  мм/рік.  Це  значення  на  порядок  перевищує  швидкість  загальної  корозії

                  звиклих  вуглецевих  сталей.  Настільки  високу  швидкість  локальної  корозії
   219   220   221   222   223   224   225   226   227   228   229