Page 229 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

229

і аж до наскрізного руйнування). Причому корозійна активність КАНВ

проявляється завжди. Тому зрозуміло, чому на експлуатаційних зламах труб

самих КАНВ не виявляли, а спостерігали лише сліди від них у вигляді дрібних

ямок (рис. 4.31а, в). Водночас на зламах зразків на удар крім їх слідів
фіксували також самі часточки КАНВ. Методом мікроспектрального аналізу

підтвердили, що ці часточки відповідають складу КАНВ (рис. 4.32).

Елемент Мас. % Ат. %

O 22.59 39.80

Mg 2.62 3.04
Al 9.92 10.36

S 13.68 12.02

Ca 45.02 31.66
Fe 6.17 3.11

Разом 100.00

Рисунок 4.32 – Корозійно-активні неметалеві включення на поверхні зламу

зразка після випробувань на удар, вирізаного з труби та їх типовий склад.

Проаналізували кількість часточок КАНВ на одиничній площі (щільність

КАНВ ρ) зламів ударних зразків, виготовлених з труб обох партій, та виявили
суттєву різницю між ними. В трубі партії I значення ρ досягло ~5, а партії II –

-2
~65 мм . Труба з партії II зруйнувалась швидше ніж труба з партії І і
фрактографічні оцінки щільності розташування КАНВ в обох варіантах труб

підтвердили відповідальність КАНВ за зниження їх стійкості до корозійного

впливу технологічного середовища і за зростання ризику аварійної відмови.
Тому фрактографічна оцінка забрудненості сталей бурильних труб

дрібними КАНВ є важливою та необхідною передумовою прогнозування

поточного структурно-механічного стану сучасного металопрокату (зокрема

бурильних труб нафто- та газодобувної галузей) [336]. Адже надмірна

забрудненість дрібнодисперсними часточками КАНВ суттєво знижує
корозійну стійкість сталей до локальної корозії в агресивних технологічних

середовищах і тим самим підвищує ризик аварійних відмов бурильного

устаткування та знижує реальний ресурс трубних елементів конструкцій.