Page 232 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

232

мікроскопу розшарування у центральній частині зламів виглядали як плиткі

великі ямки з дрібними порами на їх дні, руйнування перетинок між якими

відбувалося або за в’язким механізмом відриву з формування рівновісних ямок

(сталь 17Г1С), або внаслідок зсуву з формуванням гладких поверхонь (сталі

Х60 та Х70). Великі ямки зсуву на конусній частині зламів із характерним

рельєфом паралельних слідів виходу смуг ковзання на поверхню вважали за

доказ їх виникнення навколо великих неметалевих включень ще під час

експлуатації (ще перед випробуваннями зразків на розтяг). Серед досліджених

сталей газогонів (17Г1С, Х60, Х70) найчіткіші структурні (і, як наслідок,

фрактографічні) особливості деградації проявилися на сталі 17Г1С.

7. Показано, що механічні характеристики також найбільше змінилися в

експлуатованій сталі 17Г1С, причому її зміцнення супроводжувалося

найсильнішим зниженням характеристик пластичності. Мінімальний вплив

деградації сталі Х70 на її механічні характеристики за розтягу пов’язали з

найменшою товщиною прошарків перліту, що стримувало негативний вплив

водню на формування дефектів вздовж меж розділу прошарків фериту та

перліту в її поперечному перерізі.

8. Як і у випадку вуглецевих сталей для низьколегованих сталей

газогонів різного рівня міцності також підтвердили вищу чутливість опору
крихкому руйнуванню (порівняно з характеристиками за розтягу) до

експлуатаційної деградації за кліматичних температурних умов. Крім того
показано, що попри відсутність очевидного зв’язку між зміною ударної

в’язкості сталей від часу їх експлуатації, швидкість зміни опору крихкому
руйнуванню добре корелює з часткою площі елементів окрихчення на зламах

ударних зразків з досліджених сталей.

9. Виявлено, що дочасне руйнування бурильних труб (вже після

~3210 год експлуатації) спричинене корозійно-механічним руйнуванням, яке

зародилося від їх внутрішньої поверхні. Механічні характеристики цієї сталі

не дають змоги пояснити настільки низьку їх довговічність. Адже відносне