Page 231 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

231

нафтогоні розпочиналося під час гідроопресування від корозійних уражень в

околі лінії сплавлення зварного шва на їх внутрішній поверхні, поширювалося

в металі зони термічного впливу за міжзеренним механізмом корозійного

розтріскування аж до неконтрольованого поширення тріщини в обидва боки

від осередку її зародження з формуванням косого зламу.

5. Візуалізовано основні ознаки деградації основного металу і металу

зони термічного впливу у вигляді глибоких розшарувань, а металу шва –

округлих фрагментів крізьзеренного відколу на зламах ударних зразків з

ділянок труб, експлуатованих за найжорсткіших умов навантаження (з

урахуванням їх можливого перевантаження через зсув ґрунтів). Як показник

деградації тривало експлуатованого металу запропоновано використати частку

площі S /S, пов’язану з елементами окрихчення S у вигляді розшарувань та
кр
кр
крізьзеренних відколів на зламах ударних зразків. Побудовано кореляційну

залежність між структурно обумовленим показником S / S та втратою
кр
ударної в’язкості (KCV / KCV ) експлуатованого металу відносно металу у
екс
вих
вихідному стані, що дає можливість використовувати його для ранжування

структурно-механічного стану інших ділянок нафтогону за результатами

оцінювання ударної в’язкості металу на зразках, виготовлених з вирізок із

критично навантажених труб.
6. Металографічно на сталях різного рівня міцності магістральних

газогонів виявлено інтенсивніше травлення меж розділу між прошарками
феритних та перлітних зерен у текстурованому поперечному перерізі труб з

вищерблюванням дрібних складових перліту вздовж цих меж. Така
особливість властива лише тривало експлуатованим сталям, яку вважали за

структурно обумовлену ознаку їх деградації. Ця структурна особливість

проявилася текстурою макрозламів зразків на розтяг з експлуатованих сталей,

сформованою появою на них розшарувань. Виникнення цих розшарувань

пов’язали з впливом водню, абсорбованого металом під час тривалої

експлуатації й акумульованого в дефектах вздовж міжфазних меж між

прошарками феритних і перлітних зерен. За вищої роздільної здатності