Page 219 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

219

перевищила 80%. При цьому відносне видовження (як найчутливіша серед

характеристик до зміни стану металу внаслідок експлуатації за випроб

розтягом) знизилося максимально на ~25%.

Використавши дані, наведені у табл. 4.5, оцінили також швидкість

втрати опору крихкому руйнуванню V експлуатованих сталей газогонів, як: V

= (KCV – KCV ) / τ , де KCV та KCV – ударна в'язкість сталей у
вих
екс
вих
екс
екс
вихідному стані та після експлуатації відповідно, τ – тривалість експлуатації.
екс

4 4
V, 10 -2 MДж м -2 рік -1 3 V, 10 -2 MДж м -2 рік -1 3

2 2

1
Х60
Х60
кр
Х70
Х70
0 17H1S 1 V = 4,24-4,32 e -40(S / S) 17Г1С
0
20 30 40 50 0,05 0,10 0,15 0,20
 , роки S / S
екс 
кр
а б
Рисунок 4.23 – Зміна швидкості втрати опору крихкому руйнуванню V від часу
експлуатації τ сталей 17Г1С, Х60 і Х70 на газогонах (а) та від частки площі
екс
крихких елементів S / S на зламах ударних зразків цих сталей (б).
кр

З аналізу отриманих даних не зовсім очевидним був зв’язок між

швидкістю втрати опору крихкому руйнуванню сталей внаслідок їх

експлуатації V від тривалості їх експлуатації τ (рис. 4.23а). Разом з тим для
екс
всіх аналізованих сталей їх швидкість V добре корелювала з часткою площі

(рис. 4.23б), що припадала на зламах ударних зразків на крихкі елементи у

вигляді розшарувань (рис. 4.24а, б), чи крізьзеренних відколів (рис. 4.24в). При

цьому всі дані, отримані на різних сталях, добре описувалися єдиною

експоненційною залежністю: V = 4,24 – 4,32 е -40 Sкр / S . Цим обґрунтували

правомірність використання частки площі крихких елементів руйнування S
кр
на поверхні зламу ударних зразків до їх загальної площі з в’язким рельєфом S