Page 216 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

216

Подібних глибокий ямок взагалі не спостерігали на зламах сталі у

вихідному стані. На основі цього прийшли до висновку, що такого типу ямки

утворювалися навколо готових пошкоджень вздовж меж між феритними і

перлітними зернами, спричинених ослабленням зв’язків між ними через

акумулювання тут водню під час деградації сталі Х60. І лише завдяки запасу

пластичності феритних прошарків між ділянками з ослабленою воднем

когезією, відбулася мінімізація негативного впливу середовища на механічні

характеристики деградованої сталі Х60. Вважали, що це зумовлено дрібніши-

ми за розмірами зернами перліту в сталі Х60 (порівняно із сталлю 17Г1С), що

сприяло дифузії водню і ускладнило їх декогезію від феритних зерен.

Описана специфіка руйнування експлуатованої сталі Х60, спостережена

на зламах біля бічних поверхонь зразків, ще яскравіше проявилася в центрі їх

перерізів (рис. 4.21д). Проте перетинки між пошкодженнями на межах між

феритними і перлітними прошарками руйнувалися шляхом деформування

феритних прошарків з формуванням рівновісних ямок в їх межах. На відміну

від експлуатованої сталі 17Г1С межі феритних зерен практично не виявляли на

зламах сталі Х60. Винятком були лише межі між феритними і перлітними

прошарками, пошкоджені накопиченим тут воднем. Завдяки цьому

ламелярний рельєф перліту виявлено на дні глибоких ямок у феритній матриці
(рис. 4.21д).

За сприятливої орієнтації ламелей в перлітних зернах стосовно поверхні
руйнування зразка фіксували також руйнування по тілу перлітних зерен з

очевидним витягуванням феритних ламелей аж до їх руйнування (рис. 4.21е).
Звідси прийшли до висновку, що водень, накопичений в сталях газогонів

впродовж їх експлуатації, ослаблює будь-які міжфазні межі, сприяє їх декогезії

та пришвидшує виникнення вздовж них пошкоджень. Якщо ці пошкодження

формувалися на межах сумірних за розмірами зерен фериту і перліту, то їх

злиття під час активного повільного навантаження зразків за випроб на SCC

формувало міжзеренний рельєф зламу. Саме так відбувалося в сталі 17Г1С, де

в рамках крихких фрагментів на фоні загалом в’язкого ямкового рельєфу в