Page 212 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

212

44 44
40 40
 в            в  
, % 0 I 0,2 в  0,2 , % 0 в 0,2  0,2

I
II II
-20 -20

-40 -40

а б

Рисунок 4.19 – Зміна механічних характеристик за повільного розтягу сталей

17Г1С (a) і X60 (б) у вихідному стані (І) та після деградації під час тривалої

експлуатації на газогонах (ІІ), спричинена впливом середовища NS4 відносно

відповідних характеристик у повітрі. λ = (P NS4 – P ) / P 100%.
пов
пов

4.2.3.1 Фрактографічні ознаки деградації сталей за випроб на

корозійне розтріскування

Під час розтягування зразків на повітрі руйнування зароджувалося у

центрі їх перерізу і поширювалося в напрямі до бічних поверхонь. За

повільного розтягу зразків у корозивному середовищі (випроби на корозійне

розтріскування), коли середовище контактувало з активно деформованою

поверхнею, в поверхневих шарах створювалися передумови для зародження

тріщин від їх бічних поверхонь [332]. У центрі перерізу зразків сталі 17Г1С у

вихідному стані, випробуваних на корозійне розтріскування, виявили типові

ознаки в’язкого механізму з утворенням дрібних мікропорожнин на часточках

цементиту в межах перлітних зерен та наступним руйнуванням перетинок між

ними (рис. 4.20б). В суміжних з перлітом феритних зернах спостерегли доволі

плиткі і великі ділянки, поверхня яких скоріше нагадувала фасетки низько

рельєфного відколу. Загалом в межах феритних зерен як правило формувалися

великі ямки із слідами виходу смуг ковзання на їх поверхню, що є ознакою

істотного їх витягування в процесі навантаження зразка.