Page 214 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 214

214

                         Відзначили, що за випробувань зразків із сталі 17Г1С у вихідному стані

                  на  корозійне  розтріскування  зсувні  процеси  відіграють  визначальну  роль  у

                  формуванні  поверхні  зламу  поблизу  бічної  поверхні  (рис. 4.20а).  На  цій

                  ділянці  зламу  переважали  дрібні  ямки,  окреслені  параболічними  гребенями,

                  що  засвідчило  меншу  ніж  за випроб на повітрі деформівну  здатність  металу

                  під  час  розтягу  зразка.  Отже, разючих  фрактографічних  ознак, пов’язаних  із

                  впливом корозійного середовища на механізм руйнування зразків сталі 17Г1С

                  у вихідному стані не виявили. Це узгоджується з результатами її механічних

                  випробувань розтягом, коли вплив корозійного середовища на характеристики

                  не перевищував кількох відсотків (рис. 4.19а, І).

                         Фрактографічний  аналіз  зламів  зразків  сталі  Х60  у  вихідному  стані,

                  випробуваної  на  корозійне  розтріскування  (рис.4.21),  підтвердив  висновок,

                  зроблений  за  результатами  випроб  сталі  17Г1С.  Типові  ознаки  в’язкого

                  руйнування  фіксували  на  зламах  і  біля  їх  бічної  поверхні,  і  в  їх  центрі.  Так

                  поблизу бічної поверхні зразків домінували параболічні ямки, а в центрі зламів

                  – рівновісні великі ямки в межах феритної матриці і дрібніші навколо часточок

                  цементиту  всередині  перлітних  зерен,  які  формувалися  за  механізмом

                  витягування перетинок між суміжними ямками аж до їх руйнування.


                         Отже, для сталі Х60 у вихідному стані підтвердили незмінність механізму
                  руйнування  за  випроб  у  середовищі  NS4  і  у  повітрі,  що  узгоджується  із


                  незначним його впливом і на механічні характеристики (рис. 4.19б, І). У випадку
                  ж випроб у середовищі NS4 експлуатованої сталі Х60 на обох ділянках зламів


                  зразків (і біля бічної поверхні, і в центральній частині) відзначили зміну типових
                  ознак рельєфу руйнування порівняно із описаними для сталі у вихідному стані.


                  Так на зламі сталі у вихідному стані спостерігали типовий рельєф з ямок зсуву

                  біля  їх  бічних  поверхонь  зразків  (рис  4.21а)  і  ямок  відриву  в  центрі  перерізу

                  зразків  (рис.  4.21б).  Тоді  як  на  конусній  ділянці  зламів  зразків  експлуатованої

                  сталі Х60, випробуваних у середовищі NS4, виявили велику кількість невеликих

                  за розмірами, але глибоких ямок, руйнування перетинок між якими відбувалося

                  внаслідок  зсуву  з  формуванням  навколо  них  гребенів  параболічної  форми
   209   210   211   212   213   214   215   216   217   218   219