Page 186 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 186

186

                  гідроопресовування  за  механізмом  малоциклової  втоми.  Міжзеренні

                  фрагменти пов’язали із ослабленням меж зерен під дією водню, абсорбованого

                  металом  впродовж  тривалої  експлуатації.  Завдяки  цій  ознаці  деградації

                  схильність металу ЗТВ до корозійного розтріскування зросла, а руйнування під

                  час  гідроопресування  полегшилося.  Оскільки  під  час  тривалої  експлуатації

                  труб  на  нафтогоні  неможливо  уникнути  ні  наводнювання,  ні  короткочасних

                  перевантажень,  то  виявлена  на  структурному  рівні  деградація  металу  ЗТВ

                  сприятиме також корозійному розтріскуванню від їх внутрішньої поверхні.



                        4.1.2  Особливості структури різних зон осьового зварного з’єднання

                  труб магістрального нафтогону



                         За  хімічним  складом  ОМ  труб  відповідав  сталі  10Г2C1,  а  метал  шва

                  (МШ)  мав  практично  ідентичний  склад  і  відрізнявся  лише  дещо  вищим

                  вмістом  міді  (табл.  4.1),  що  мало  би  забезпечити  йому  кращі  механічні

                  характеристики.



                  Таблиця 4.1 – Хімічний склад металу різних зон осьового ЗЗ на трубі із сталі

                             10Г2С1 після 45 років експлуатації на головному нафтогоні

                                      Зона             Вміст елементів, мас. %

                                       ЗЗ      C      Si  Mn  Сr           S       P     Cu

                                       ОМ  0,12  1,17  1,60  0,15  0,036  0,019  0,08
                                      МШ  0,13  1,12  1,58  0,15  0,038  0,024  0,14



                         У  різних  зонах  осьового  ЗЗ  на  трубі  із  сталі  10Г2С1,  експлуатованої

                  впродовж  45  років  на  головному  нафтогоні,  переважала  ферит-перлітна

                  структура.  Різниця  була  лише  за  розмірами  зерен  та  їх  формою.  В  ОМ

                  спостерігали  відносно  рівномірний  розподіл  зерен  фериту  та  перліту  за

                  розмірами.  Так  середній  розмір  зерна  перліту  становив  ~10  мкм  і

                  розташовувалися  вони  переважно  на  стику  трьох  зерен  фериту  діаметром

                  ~22 мкм (рис. 4.6a).
   181   182   183   184   185   186   187   188   189   190   191