Page 189 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

189

характеристик міцності зі збільшенням кількості циклів N ділянок

трубопроводу (відхилення від середніх значень для металу ЗТВ і МШ не

перевищувало 1,5…2,0 %). Разом з тим відносне звуження металу ЗТВ

зварного шва після 2600 циклів гідроопресовування труби зменшилось на 6%,

а МШ – на 20%, порівняно з тим, яке було після 2235 циклів. Отже внаслідок

гідроопресовування найінтенсивніше змінив свою пластичність МШ, що може

бути ознакою його найсильнішої деградації під час експлуатації, а

гідроопресовування лише візуалізувало цю тенденцію. Подібний результат
найінтенсивнішої деградації МШ отримали раніше під час дослідження

механічних характеристик різних зон ЗЗ на головних парогонах ТЕС [315].

Правда у тому випадку деградація відбувалася за значно вищої температури

о
(540 С) і тиску (24,0 МПа). Щодо відносного видовження, то після 2300
циклів значення δ і металу ЗТВ, і МШ знизилися на 13 і 15% відповідно, а

після 2600 – відзначили незначну тенденцію до його підвищення. Подібну

протилежну тенденцію зміни характеристик пластичності (зниження ψ за

підвищення δ) вперше виявили на металі ЗЗ парогонів ТЕС [316]. Її потім

підтвердили також на сталях газогонів [82], посудин для зберігання нафти [96].

Причому за впливу будь-яких інших чинників впливу (термічне оброблення,

легування тощо) протилежна тенденція зміни характеристик пластичності не
проявляється. Ця особливість зумовлена лише деградацією. У випадку

теплотривких сталей зростання δ експлуатованого металу зв’язали з появою в
металі пошкоджень, які розкривалися під час розтягу зразків, створюючи

ефект зростання видовження. Тобто відносне видовження вже не можна

використовувати за характеристику пластичності, коли в металі з’являються

дефекти. Виявилось, що після 2600 циклів гідроопресовування (ця кількість

циклів відповідає малоцикловій утомі) розкриття дефектів, утворених під час

експлуатації, почало впливати на δ. Це пов’язали з тим, що перетинки між

деякими ділянками міжзеренного корозійно-водневого розтріскування почали

руйнуватися за великої кількості циклів гідроопресовування, що і спричинило

незначне зростання δ внаслідок розкриття цих дефектів під час активного

розтягу зразків.