Page 184 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 184

184

                  вже  не  суцільним  фронтом,  а  у  вигляді  окремих  локальних  ділянок.  Таким

                  чином наприкінці ІІІ зони нормально орієнтованої частини зламу спостерігали

                  спочатку  поодинокі  і  дрібні,  а  з  поглибленням  руйнування  –  значно  більші

                  фасетки крізьзеренного відколу (рис. 4.4г). Але попри їх наявність суцільність

                  труб зберігалася і їх наскрізне руйнування в часі експлуатації не відбувалося.

                         Виявлені  на  зламах  локальні  ділянки  міжзеренних  фрагментів  вважали

                  наслідком  не  лише  внаслідок  тривалого  впливу  технологічного  середовища.

                  Адже  в  результаті  електрохімічної  взаємодії  високо  агресивної  підтоварної

                  води  з  внутрішньою  поверхнею  труби  нафтогону  стає  можливим

                  наводнювання металу у всьому перерізі труби [311 – 313]. За тривалої сумісної

                  дії  експлуатаційних  навантажень  та  наводнювання  металу  створювалися

                  передумови  для  міжзеренного  водневого  розтріскування  вздовж  меж  з

                  ослабленою  когезією  суміжних  зерен.  Як  наслідок  легшим  стає  ріст

                  магістральної  тріщини  від  внутрішньої  до  зовнішньої  поверхні  труби.

                  Вважали,  що  перетинки  між  локальними  ділянками  міжзеренного  водневого

                  розтріскування руйнувалися під час гідроопресовування труб.

                         Під час гідроопресовування труб тріщини в них (зона ІV) поширювалися

                  завдяки малоцикловій утомі під впливом робочих навантажень. Як результат,


                  на  макрорівні  на  зламі  виявили  ознаки  в’язкого  руйнування  з  великими
                  ямками, окантованими гребенями відриву. Але за вищої роздільної здатності


                  на  їх  дні  спостерігали  дрібні  фрагменти  крихкого  міжзеренного  відколу,  які
                  пов’язали  із  водневим  розтріскуванням  (рис. 4.5а).  Перетинки  між  великими


                  ямками руйнувалися за крізьзеренним механізмом малоциклової втоми металу
                  під час гідроопресовування. Відзначили, що міжзеренні фрагменти на дні цих


                  ямок  розташовувалися  на  різних  рівнях  відносно  площини  магістральної

                  поверхні  руйнування.  Можливо  міжзеренні  відколи  відбувалися  вздовж

                  найслабших  з  точки  зору  водневого  розтріскування  меж  зерен,  а  вони  не

                  обов’язково  розташовувалися  в  площині  магістрального  росту  тріщини.

                  Вважали, що ці відколи вздовж меж зерен з мінімальною когезією між ними

                  (через  тривалу  сумісну  дію  навантажень  та  наводнювання  металу)  частково
   179   180   181   182   183   184   185   186   187   188   189