Page 190 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

190

За результатами випроб на ударну в’язкість вплив гідроопресовування

був найочевиднішим. Якщо внаслідок зростання кількості циклів від 2235 до

2600 ударна в’язкість ОМ знизилася на 25%, то металу ЗТВ – майже на 42%, а

МШ – на 40% (рис. 4.7). Причому за характеристикою KCV деградація і металу

ЗТВ, і МШ була сильнішою, ніж ОМ. Причому дефекти, що утворилися в

металі осьових ЗЗ під час експлуатації труб на нафтогоні, за наступного

впливу малоциклової втоми (під час їх гідроопресовування) додатково знизили

опір крихкому руйнуванню металу всіх зон ЗЗ, а особливо металу ЗТВ та МШ.

2,0

Основний Зона Метал шва
термічного
KCV , МДж/м 2 1,0
метал
1,5
впливу

0,5

0,0
ОМ ЗТВ МШ
Кількість циклів гідроопресовування
2225, 2300, 2600

Рисунок 4.7 – Зміна ударної в’язкості металу різних зон осьового ЗЗ в

трубах, експлуатованих впродовж ~45 років на нафтогоні з наступним

гідроопресовуванням аж до наскрізного їх руйнування.

Висновок про інтенсивнішу деградацію металу ЗТВ та МШ і про вищу

чутливість до деградації ударної в’язкості (порівняно з характеристиками

міцності і пластичності) узгоджується із сформульованим раніше за

результатами досліджень ЗЗ на трубах головних парогонів ТЕС [315]. Отже, не

дивлячись на істотну відмінність температурного режиму експлуатації нафто- і

парогонів ознаки деградації металу в обох випадках практично однакові:

істотне зниження ударної в’язкості та відносного звуження за одночасного

незначного зростання відносного видовження.