Page 195 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

195

4.2 Оцінювання структурно-механічного стану тривало

експлуатованих сталей магістральних газогонів різного класу міцності

4.2.1 Структурні ознаки деградації сталей газогонів

Аналізували три найпоширеніші низьколеговані трубні сталі (17Г1С,

Х60 та Х70) у вихідному стані та після різної тривалості експлуатації на

магістральних газогонах. Хімічний склад сталей у вихідному стані та після

експлуатації на магістральних газогонах наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 – Хімічний склад досліджуваних сталей газогонів

(Позначення сталі) Стан металу
Сталь C Si Mn Сr S P
(тривалість експлуатації, рік)

Вихідний 0,14 0,99 1,54 0,07 0,029 0,008

17Г1С (13.1) Після експлуатації (30) 0,18 0,49 1,28 0,03 0,004 0,001

(13.2) Після експлуатації (51) 0,17 0,52 1,15 0,02 0,004 0,005

Вихідний 0,11 0,24 1,49 0,02 0,007 0,004
Х60
(14) Після експлуатації (25) 0,12 0,41 1,75 0,04 0,004 0,005

Вихідний 0,11 0,26 1,42 0,02 0,004 0,001
X70
(15) Після експлуатації (37) 0,12 0,34 1,62 0,02 0,004 0,001

Вміст основних елементів у сталях Х60 і Х70 у вихідному стані та після

експлуатації мало чим відрізнявся, тоді як відмінність за їх вмістом у сталі

17Г1С була помітнішою. Зокрема вміст вуглецю у вихідному стані сталі дещо

нижчий, а інших складників – вищий (особливо за вмістом сірки і фосфору)

порівняно із експлуатованою сталлю.

Металографічні дослідження в осьовому і діаметральному перерізах

труб показали, що і у вихідному стані, і після експлуатації аналізованих сталей

їм властива текстура у вигляді прошарків із феритних і перлітних зерен. Так

найчіткішу текстуру в двох перерізах труб, спричинену технологією