Page 196 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
        P. 196
     196
                  виготовлення труб, виявили під час досліджень структурних ознак деградації
                  сталі  17Г1С  після  30  років  експлуатації  на  магістральних  газогонах,  яка
                  існувала  і  в  осьовому  (рис. 4.11а, в),  і  в  діаметральному  (рис. 4.11б,  г)
                  перерізах  труб.  Спільною  ознакою  всіх  варіантів  сталі  17Г1С  була
                  полігональна  морфологія  у  смугах  з  феритних  зерен  завширшки  до  31 мкм,
                  перемежовуваних  тоншими  (до  12 мкм)  прошарками  із  зерен  перліту.  За
                  ширини  феритних  прошарків  до  15 мкм  в  них  візуалізували  лише  один  ряд
                  зерен, за більшої – декілька. В осьовому перерізі труби сталі у вихідному стані
                  прошарки дрібних перлітних зерен були практично суцільними (рис. 4.11а) і їх
                  довжина досягала ~2 мм, а в діаметральному перерізі поодинокі зерна фериту
                  (як перетинки) подекуди порушували їх неперервність (рис. 4.11б) і довжина
                  смуг перліту при цьому не перевищувала 150 мкм. Причому морфологія зерен
                  і перліту, і фериту в основному була полігональною, що було очевиднішим в
                  діаметральному  перерізі  труби,  в  якому  відмітили  також  нерівномірний
                  розподіл  обох  типів  зерен  за  розмірами  [318].  Крім  того,  практично  по  всій
                  товщині  стінки  труби  вздовж  її  осі  спостерігали  довгі  (100…200  мкм)
                  ланцюжки  тоненьких  (до  1  мкм  завтовшки)  неметалевих  включень  (типу
                  сульфідів марганцю), які найчастіше розташовувалися у прошарках феритних
                  зерен і перетинали їх, не змінюючи орієнтацію вздовж осі труби при переході
                  через межу розділу між зернами.
                         На мікроструктурному рівні виявили дві ознаки деградації сталі 17Г1С
                  після  тривалої  експлуатації.  З  одного  боку,  частина  меж  між  суміжними
                  прошарками  з  перлітних  і  феритних  зерен  втратила  чіткість,  або  взагалі  не
                  виявлялася,  що  пов’язали  з  можливим  розсипанням  меж  між  феритними  і
                  перлітними  зернами.  З  іншого  боку,  через  високу  схильність  до  травлення
                  деякі  з  виявлених  меж  зерен  навпаки  виявилися  чіткими  (рис. 4.11в, г).
                  Причому  в  осьовому  перерізі  труб  вища  схильність  до  травлення  була
                  характернішою (рис. 4.11в). Водночас у діаметральному  їх перерізі межі між
                  прошарками феритних і перлітних зерен виявлялися вибірково і на коротких
                  відрізках по їх довжині (рис. 4.11г). Нерівномірність травлення міжфазних меж





