Page 196 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 196

196

                  виготовлення труб, виявили під час досліджень структурних ознак деградації

                  сталі  17Г1С  після  30  років  експлуатації  на  магістральних  газогонах,  яка

                  існувала  і  в  осьовому  (рис. 4.11а, в),  і  в  діаметральному  (рис. 4.11б,  г)

                  перерізах  труб.  Спільною  ознакою  всіх  варіантів  сталі  17Г1С  була

                  полігональна  морфологія  у  смугах  з  феритних  зерен  завширшки  до  31 мкм,

                  перемежовуваних  тоншими  (до  12 мкм)  прошарками  із  зерен  перліту.  За

                  ширини  феритних  прошарків  до  15 мкм  в  них  візуалізували  лише  один  ряд

                  зерен, за більшої – декілька. В осьовому перерізі труби сталі у вихідному стані

                  прошарки дрібних перлітних зерен були практично суцільними (рис. 4.11а) і їх

                  довжина досягала ~2 мм, а в діаметральному перерізі поодинокі зерна фериту

                  (як перетинки) подекуди порушували їх неперервність (рис. 4.11б) і довжина

                  смуг перліту при цьому не перевищувала 150 мкм. Причому морфологія зерен

                  і перліту, і фериту в основному була полігональною, що було очевиднішим в

                  діаметральному  перерізі  труби,  в  якому  відмітили  також  нерівномірний

                  розподіл  обох  типів  зерен  за  розмірами  [318].  Крім  того,  практично  по  всій

                  товщині  стінки  труби  вздовж  її  осі  спостерігали  довгі  (100…200  мкм)

                  ланцюжки  тоненьких  (до  1  мкм  завтовшки)  неметалевих  включень  (типу

                  сульфідів марганцю), які найчастіше розташовувалися у прошарках феритних


                  зерен і перетинали їх, не змінюючи орієнтацію вздовж осі труби при переході
                  через межу розділу між зернами.


                         На мікроструктурному рівні виявили дві ознаки деградації сталі 17Г1С
                  після  тривалої  експлуатації.  З  одного  боку,  частина  меж  між  суміжними


                  прошарками  з  перлітних  і  феритних  зерен  втратила  чіткість,  або  взагалі  не
                  виявлялася,  що  пов’язали  з  можливим  розсипанням  меж  між  феритними  і


                  перлітними  зернами.  З  іншого  боку,  через  високу  схильність  до  травлення

                  деякі  з  виявлених  меж  зерен  навпаки  виявилися  чіткими  (рис. 4.11в, г).

                  Причому  в  осьовому  перерізі  труб  вища  схильність  до  травлення  була

                  характернішою (рис. 4.11в). Водночас у діаметральному  їх перерізі межі між

                  прошарками феритних і перлітних зерен виявлялися вибірково і на коротких

                  відрізках по їх довжині (рис. 4.11г). Нерівномірність травлення міжфазних меж
   191   192   193   194   195   196   197   198   199   200   201