Page 173 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

173

в’язкого рельєфу з ямок відриву (рис. 3.39в), або їх суміш з крізьзеренними

відколами з класичними річковими візерунками на їх поверхні (рис. 3.39г).

Отже, на основі порівняння структурних і фрактографічних показників

для оцінювання структурно-механічного стану експлуатованих вуглецевих

сталей обґрунтували правомірність застосування саме фрактографічних оцінок

характерних ознак окрихчення експлуатованих сталей, які проявлялися на

зламах зразків, випробуваних на ударну в’язкість. Саме з наявністю цих

фрактографічно виявлених елементів окрихчення на зламах зразків

експлуатованих вуглецевих сталей зв’язали високу чутливість ударної

в’язкості до їх деградації.

3.5 Обґрунтування критерію критичного структурно-механічного

стану вуглецевих сталей об’єктів кінця ХІХ сторіччя

Використавши попередньо обґрунтований фрактографічний показник,

який характеризує частку площі елементів окрихчення S на одиничній площі
кр
зламу зразків S, випробуваних на ударну в’язкість, оцінили міру деградації

вуглецевих сталей, тривало експлуатованих в елементах різних елементів

старовинних конструкцій за впливу кліматичних чинників [309]. Для цього
побудували залежність між показником KCV / KCV , який характеризує
екс
вих
втрату опору крихкому руйнуванню сталей внаслідок їх тривалої експлуатації,
та показником S / S, який враховував частку площі елементів окрихчення S
кр
кр
(розшарування та крізьзеренні відколи), що припадала на одиницю площі
зламів ударних зразків S (рис. 3.40). Дану залежність описали рівнянням:

-4
KCV /KCV вих = 0,07+0,4*exp(-S /1,6*10 ) + 0,5*exp(-S /0,06).
кр
екс
кр
Отримані за нашими оцінками співвідношення S / S, які є кількісними
кр
фрактографічними характеристиками деградації експлуатованих вуглецевих

сталей, добре корелюють із втратою сталями опору крихкому руйнуванню

відносно неексплуатованих сталей KCV експ / KCV (рис. 3.40). За певного
вих
співвідношення площ ділянок з розшаруваннями на зламах з’являлися ділянки