Page 170 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

170

характеристик тривало експлуатованих сталей відносно відповідних

характеристик сталей прототипів (з відповідним вмістом вуглецю у їх складі) у

вихідному стані. Ранжували сталі за характеристиками, отриманими за випроб

у повітрі (рис. 3.37а) та за повільного розтягу у корозивному середовищі, яким

моделювали вплив на експлуатовані сталі кислотного дощу (рис. 3.37б).

Відзначили, що втрата механічних характеристик міцності і пластичності

сталі (1) водонапірної вежі більші, ніж сталі (2), що узгоджується з їх

невідповідністю за тривалістю експлуатації. Причому за випроб у корозивному

середовищі ефект інтенсивнішої деградації сталі (1) проявився ще чіткіше.

    KCV    
0 B 0,2 B 0,2
-10  , %
-20
-30
-40
-50 1 1
-60 2 2
-70 3.4 3.4
4 4
-80 5 5
-90 6.1 6.1

а б
Рисунок 3.37 – Ранжування вуглецевих сталей водонапірної вежі (1) та (2),

Аджигольського маяка (3.4), аркового перекриття залізничного вокзалу (4),

мостів Піскового (5) і Центрально–Поморського (6.1) у Вроцлаві за

ударною в’язкістю KCV, характеристиками міцності (σ , σ ) і
0,2
В
пластичності (δ, ψ), визначеними на повітрі (а) та за повільного розтягу в

середовищі кислотного дощу (б).

Деградація сталей конструкцій Вроцлава була сильнішою ніж сталей

елементів водонапірної вежі. Це може бути наслідком і відмінностей

технології виготовлення цих сталей в різних регіонах, і сильнішої деградації

сталей з об’єктів Вроцлава через тривалішу експлуатацію. Найчутливішими до

зміни технічного стану сталей внаслідок деградації під час тривалої

експлуатації за впливу кліматичних чинників виявилися ударна в’язкість та

характеристики пластичності (рис. 3.37). Попри найвищу чутливість опору