Page 120 - Korniy_dyser
P. 120
120
неемпіричними методами навіть після граничного їх спрощення. Через
обмеженість машинного часу більшість неемпіричних розрахунків можливі
лише в базисах невеликого та середнього розмірів. Але навіть якщо
розрахунок буде можливий і в досить великому базисі, буде знайдено не
точний розв’язок рівняння Шредінгера, а лише його розв’язок в наближенні
Хартрі-Фока. Таким чином, неемпіричні методи також передбачають
використання певних наближень.
Незважаючи на певні наближення в напівемпіричних методах за минулі
десятиліття молекулярно орбітальні методи [258] широко використовували в
обчисленні різних структур, охоплюючи великі молекули та нанокластери.
Напівемпіричні підходи нехтують багатьма інтегралами, щоб підвищити
швидкість обчислення. Для того щоб компенсувати помилки, викликані
певними наближеннями, вводять емпіричні параметри в інтеграли взаємодій,
які калібрують надійними експериментальними або теоретичними даними.
Ця стратегія успішна, якщо напівемпірична модель не суперечить фізиці
процесу, який описують. На практиці напівемпіричні методи служать
ефективними обчислювальними інструментами, які можуть швидко кількісно
оцінювати низку властивостей. Це особливо корисно для встановлення
кореляції великих наборів експериментальних і теоретичних даних, різних
тенденцій у класах зв’язаних молекул та прогнозування властивостей.
На сьогодні розвинено методи з різними підходами, зокрема MNDO,
AM1 [259], PM3 [260], PM6 [261], PM7 [262]. Напівемпіричні методи
відрізняються у деталях апроксимацій, наприклад, функції опису взаємодії
між ядрами, зокрема в значеннях параметрів. Ці методи можна оптимізувати
для різних цілей. MNDO методи AM1 і PM3 проектували, для того, щоб
розрахувати теплоту утворення і структури великої кількості органічних
молекул. Інші напівемпіричні методи оптимізують для спектроскопічних
властивостей (наприклад, INDO/S або CNDO/S). MNDO метод
(модифікований метод нехтування диференційним перекриттям) ґрунтується
на наближенні NDDO (нехтування двоатомного диференційним
