Page 125 - Korniy_dyser

125

Існують і точніші наближення, які здебільшого вирішують проблему
обчислення функціонала обмінно-кореляційної енергії.

На практиці, метод Кона–Шема може бути застосований декількома
різними способами залежно від мети дослідження. Розрахунки для фізики

твердого тіла до цих пір широко використовують наближення локальної
густини, спільно з базисом плоских хвиль. Щоб розрахувати електронну

структуру молекул, потрібні складніші вирази для функціоналів. Так, велика

кількість наближених функціоналів для розрахунку обмінно-кореляційної

взаємодії розвинене для завдань хімії. Деякі з них не стикуються із

наближенням просторово однорідного електронного газу, однак, при

переході до електронного газу зводяться до наближення локальної густини.

Для розрахунків фізичних характеристик найчастіше застосовується,

уточнена обмінна модель Perdew–Burke–Ernzerhof [266], проте відомо, що

вона призводить до помилок у калориметричних параметрах, якщо

застосовувати її до молекул в газовій фазі. Одним найпоширеніших обмінний

функціонал BLYP (Becke, Lee, Yang, Parr) [231]. Ще частіше застосовують

наближення B3LYP [232], що базується на гібридному функціоналі, в якому

обмінна енергія розраховується із залученням точного результату,

отриманого методом Хартрі-Фока.

Вказані функціонали переважно використано нами для розрахунку

багатоелектронних взаємодій у системах метал–корозивне середовище. Під

час вибору функціоналу для конкретних систем нами враховувалися

літературні дані стосовно розрахунку тим чи іншим функціоналом, а також

база даних функціоналів і базисів розрахунку [267].

2.3.2 Апробація методу функціоналу густини для дослідження простих

систем залізо-водень

Для перевірки застосовності методу функціоналу густини для

дослідження систем метал–середовище нами здійснено квантово-хімічний