Page 126 - Korniy_dyser

126

розрахунок взаємодії атома водню з поверхнею ГЦК (аустенітна сталь) та
ОЦК (α-залізо) в кластерному наближенні та оцінено його енергію активації

адсорбції, а також проникнення у ґратку з побудовою кривих потенціальної
енергії в системі Fe–H [268]. При цьому не враховували атоми вуглецю у

кластері, приймаючи до уваги мале спотворення гратки ГЦК незначною
кількістю вуглецю. Отримані результати можна порівняти з експерименталь-

ними даними щодо впливу водню на метали, наприклад [269–272].

Для ГЦК-заліза зі сталою ґратки 3,64 Å будували трьохшаровий

симетричний кластер відносно аксіальної осі С3-порядку, який складався із 19

атомів, з них по 6 атомів розміщувалися у верхніх двох шарах та 7 атомів

містив третій шар, віддаль між шарами – 2,1 Å (рис. 2.17 а).

а б

в г

Рисунок 2.17 – Кластери ГЦК-заліза (а) та ОЦК-заліза (б) із втіленими

атомами водню та їх вигляд зверху для ГЦК-заліза (в) та ОЦК-заліза (г) (атоми

заліза верхнього шару зображені червоним кольором)