Page 115 - Korniy_dyser

115

комплексу MeX m (Me – атом металу, X – складник середовища) в загальному
випадку. Виділений з поверхні комплекс потрапляє в газову фазу і може

вступати в реакцію з молекулами газової фази або знову реагувати з
поверхнею. Після цього атом металу може бути у другому місці поверхні.

Для окремих стадій реакцій записували відповідні рівняння енергетичного
балансу. Реакції виходу атома металу з поверхні під час утворення комплексу

MeX m:

Me n + mX  Me n-1 + MeX m. (2.7)

Тоді енергію розчинення або виходу атома металу у середовище із

утворенням комплексу можна записати

ΔE 1р = ΔЕ 1субл +ΔЕ компл, (2.8)

де ΔЕ субл – атомарна енергія сублімації поверхневого атома, ΔЕ компл – енергія

утворення комплексу MeX m.

Визначивши енергії сублімації та утворення комплексу через

енергетичні складові учасників реакції, отримаємо

ΔE 1р = E(Me n-1) – [E(Me n)+Е(Ме)]+ E(MeX m) – [mE(X) + Е(Ме)], (2.9)

де n – число атомів металу; m – число атомів чи молекул адсорбата.

Обернена реакція приєднання і розкладу комплексу MeX m на поверхні:

MeX m + Me l  Me l+1 + mX, (2.10)

Енергетичний баланс в цьому випадку записується таким чином

ΔE 2р = – ΔЕ 2субл –ΔЕ компл або

ΔE 2р = E(Me l+1) – [E(Me l) + Е(Ме)] – E(MeX m) – [mE(X) + Е(Ме). (2.11)

Енергія реакції переносу атома металу з одного місця поверхні

(кластера) на інше:

ΔЕ п = ΔЕ 1субл – ΔЕ 2субл (2.12)

Реакції (2.7) та (2.8) протікають у зазначених стрілками напрямках,

коли ΔЕ 1р  0 (при ΔЕ 1субл ΔЕ компл), ΔЕ 2р  0 (при ΔЕ 2субл> ΔЕ компл), ΔЕ п  0

(при ΔЕ 1субл ΔЕ 2субл).