Page 238 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

238

5.9 Застосування лабораторного методу пришвидшеної деградації
сталей для прогнозування їх опору корозійно-механічному руйнуванню

Одним з найнебезпечніших проявів експлуатаційної деградації сталей є

зниження їх опору корозійно-механічному руйнуванню, що істотно підвищує

ризик аварійних ситуацій відповідальних металоконструкцій за дії корозивних

та особливо корозивно-наводнювальних середовищ. Розроблений

лабораторний експрес-метод деградації конструкційних сталей використали

для прогнозування їх схильності до КР [307, 308], оскільки на неї може

впливати розвиток в об’ємі металу розсіяної мікропошкодженості.
Дослідили сталі магістральних газопроводів різної міцності , зокрема,

17Г1С (аналог сталі X52 згідно з класифікацією API Spec 5L [309]), а також

Х60 та Х70 у вихідному стані, після Н+ДС та після експлуатації впродовж 25–

37 років, оцінюючи їх схильність до КР за розтягу у розчині NS4. Результати

випробувань систематизовані у табл. 5.2.

Таблиця 5.2 – Стандартні характеристики міцності і пластичності

досліджених сталей

σ σ σ 0,2 σ δ δ ψ ψ
Сталь Стан В В NS4 0,2 NS4 NS4 NS4
MПa %
Вихідний 564 – 413 – 20,0 – 74,0 71,6
Експлуатована
17Г1С 606 – 453 – 21,0 – 64,0 53,0
36 років

Деградована – 467 426 10,9 61,4 46,4
Вихідний 592 565 510 489 23,2 21,9 81,9 77,6
Експлуатована
Х60 633 – 502 – 18,5 – 71,1 67,3
25 років
Деградована 629 610 618 551 20,3 16,4 77,1 71,3
Вихідний 615 – 521 – 22,3 – 73,4 53,6
Експлуатована
Х70 641 – 547 – 23,0 – 74,5 53,8
37 років
Деградована 687 677 642 642 15,8 – 61,0 50,3