Page 221 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

221
Загалом причиною отриманого ефекту міг би бути розкид даних

механічних властивостей, оскільки випробовували різні труби, для яких

допустимий досить широкий діапазон характеристик міцності. Однак

побудовані залежності (рис. 5.3) чітко демонструють, що експлуатаційне

зниження границь плинності та міцності супроводжується також зменшенням

рівня ударної в’язкості, тобто опору крихкому руйнуванню.
Одночасне зниження міцності і опору крихкому руйнуванню є

нетиповою механічною поведінкою матеріалу і характерною ознакою його

експлуатаційної деградації внаслідок інтенсивного розвитку

мікропошкодженості [25, 106, 213, 269, 292, 293]. Саме мікропошкодженість,
попри зрозуміле зниження нею опору крихкому руйнуванню, може призвести

до зменшення твердості металу і його міцності. У всіх інших випадках

справджується відома взаємозалежність між твердістю та міцністю металів,
яку часто використовують для прогнозування міцності за оцінюванням

твердості сталей у тих випадках, якщо безпосереднє визначення міцності

механічними випробами ускладнене.

Про експлуатаційні зміни сталі 17Г1С свідчить також зміна характеристик
втомного руйнування [282]. Зокрема, з КДВР (рис. 5.4а) встановили, що поріг

утоми ΔK th сталі після 30 років експлуатації знизився на 17%. Водночас

суттєвої різниці на прямолінійній ділянці кривих на повітрі не виявлено.

За впливу середовища спостерігали деяке зниження швидкості РВТ на
порогах через її корозійне затуплення за використаної асиметрії навантаження

R = 0,1, а на ділянці Періса, де зростає вклад механічного чинника –

пришвидшення корозійно-втомного росту тріщини в експлуатованій сталі, на

відміну від неексплуатованої (рис. 5.4б,в), який посилюється за вищої

асиметрії циклічного навантаження [294]. Оскільки під час корозії сталі

можливе утворення водню [109], оцінили його ймовірний вплив на РВТ в

експлуатованій сталі, скориставшись розробленою методикою [295], яка