Page 225 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

225
високим тиском водню в них, та мікророзтріскування через втрату когезивної

міцності між елементами мікроструктури. Основний інструмент аналізу –

мікрофрактографічний.

5.4 Мікрофрактографічний аналіз експлуатаційної

пошкодженості сталі 17Г1С

Дослідили зломи зразків після випробувань на ударну в’язкість, які є

інформативними з огляду на оцінювання експлуатаційної деградації сталей, та

виявили ознаки впливу експлуатації на механізм її руйнування [278, 279].
Для сталі у вихідному стані характерний класичний в’язкий механізм

руйнування з утворенням ямок відриву. Відносно невеликі ямки спостерігали

на неметалевих включеннях і вважали, що вони сформувалися під час випроб

на удар (рис. 5.7а). Мікромеханізм руйнування сталі після експлуатації

принципово відрізняється. На зломах зразків зі експлуатованої сталі виявлено

практично сферичні порожнини (рис. 5.7б, в, г), розміри яких сягали подекуди
навіть 50 мкм. Такі великі і глибокі ямки вважали слідами від порожнин, що

утворилися на неметалевих включеннях, які втратили когезію з матрицею, і
тому не виявлені на зломі після механічних випробувань [272, 273]. Однак

включення найчастіше мають неправильну форму, а ямки, виявлені на зломах,
округлі, що свідчить не тільки про декогезивну, але і деформаційну природу їх

формування внаслідок високого тиску водню всередині порожнин.

Варто зазначити, що округлі ямки на зломі сталі, експлуатованої

впродовж 29 років, переважно були дрібніші. Це може свідчити про слабший

вплив деформації на ріст порожнин, спричинений тиском водню у них.

Зауважили, що ямки, утворені на неметалевих включеннях, зливались або

шляхом деформування перетинок між суміжними ямками, формуючи дуже