Page 229 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

229

відшарування включень від матриці, внаслідок чого утворюються великі
пори із неметалевими включеннями всередині. З іншого боку,

акумульований у цих порах водень сприяє їх деформаційному росту через

його накопичення і зростання тиску впродовж тривалої експлуатації сталі.

Слід зазначити, що поява включень, відшарованих від матриці, не означає їх

пасивну роль у подальшому формуванні деформаційних водневих пор.

Оскільки включення займає основний об’єм пори, тоді відчутно менша

кількість водню необхідна для досягнення його високого тиску в порожнині

між включенням і зовнішнім контуром пор уздовж межі з феритною

матрицею.
Вважали, що ймовірність реалізації того чи іншого з двох

взаємопов’язаних механізмів впливу водню на розвиток експлуатаційної

пошкодженості в трубних сталях залежить від їх міцності. Зі зменшенням

міцності сталей експлуатаційна пошкодженість формується в основному за

умов досягнення критично високого тиску водню в порах, достатнього для

реалізації деформаційного механізму росту пор та їх злиття. І навпаки,

механізм водневого розтріскування в сталях внаслідок зниження когезивної
міцності під впливом абсорбованого нею водню стає визначальним зі

зростанням їх міцності. Очевидно, що описані два механізми можуть

реалізовуватися одночасно і посилювати один одного, але, крім того, можуть

супроводжувати корозійно-механічне руйнування сталей із низьким опором
крихкому руйнуванню. Зокрема, незважаючи на здатність до інтенсивного

наводнювання, низькоміцні трубні сталі з феритно-перлітною структурою

практично не схильні до КР у вихідному стані, однак після тривалої

експлуатації набувають таку здатність [213, 299], що слід враховувати,

оцінюючи їх роботоздатність.