Page 213 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

213
5 ВПЛИВ ВОДНЮ НА РОЗВИТОК ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ

ПОШКОДЖЕНОСТІ ТРУБНИХ СТАЛЕЙ

5.1 Передумови вивчення механізмів розвитку експлуатаційної

пошкодженості в низькоміцних сталях

Вуглецеві та низьколеговані конструкційні сталі використовують як

безпосередньо після металургійного процесу, так і після застосування різних

видів зміцнювального оброблення. Такі сталі з феритно-перлітною структурою

відносять до низькоміцних, незважаючи на певний допустимий діапазон їх

міцності, який залежить від хімічного складу та деяких технологічних
особливостей. Стосується це найчастіше сталей фасонного прокату, які

використовують або у відпаленому стані (охолодження з високих температур

у печі), або в стані нормалізації (охолодження на повітрі), яка формує

структуру металу дещо вищої міцності. Такі сталі відзначаються високою

пластичністю, що забезпечує їх високий опір крихкому руйнуванню, а також
передбачає їх низьку чутливість до водневого окрихчення, на відміну від

високоміцних сталей [263, 264]. Тоді слід очікувати нечутливості
низькоміцних сталей до експлуатаційних умов, які супроводжуються їх

наводнюванням. Разом із тим, за інтенсивного наводнювання воднева
крихкість властива і низькоміцним сталям, наприклад, за дії сірководню [265–

268]. Вона виявляється не тільки за зміною механічних властивостей, але і

мікророзтріскуванням. Яскравою особливістю реалізації водневої крихкості за

таких умов вважають поверхневе пухиріння [17, 80], яке є результатом

створення внутрішніх напружень під впливом водню у приповерхневих шарах

металу.