Page 212 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

212

Висновки до розділу 4

1. Розроблено методику досліджень водневої крихкості металу
газопроводів в умовах, наближених до транспортування ними водню, яка

полягає у витримуванні зразків-свідків під навантаженням у газоподібному

водні на стенді полігону в умовах кліматичних змін, з подальшим аналізом їх

опору крихкому руйнуванню.
2. Встановлено, що вміст залишкового водню в експлуатованій

впродовж 52 років трубній сталі в чотири рази перевищує його вміст у

неексплуатованій. На цій основі виявлену істотну експлуатаційну деградацію

сталі розподільних газогонів вважали наслідком сумісної дії механічних

напружень і водню, абсорбованого металом з боку внутрішньої поверхні

труби, при транспортуванні природнього газу.
3. Тривале витримування зразків у середовищі газоподібного водню на

стенді полігону спричиняє зростання концетрації водню в металі,

найінтенсивніше у ОМ (до 3 разів за 12 місяців експозиції), що пов’язали з

кліматичними перепадами температури, які сприяють конденсації вологи в

трубі і, відповідно, інтенсифікації корозійних процесів.

4. Систематизовано чинники, які забезпечують підвищену чутливість в
оцінюванні водневої крихкості трубних сталей, виготовлених вальцюванням.

До них належать: вирізання зразків упоперек до осі труби (напрямку

вальцювання), попереднє електролітичне наводнювання у розчині H 2SO 4

2
(pH 3,5) за таким режимом: і кат = 2,6 мА/см , тривалістю 96 год.
5. Виявлено суттєве водневе окрихчення основного металу та зварного

з’єднання експлуатованого розподільного трубопроводу за характеристиками

пластичності (для зварного з’єднання втрата пластичності до 41%) та статичної

тріщиностійкості (до трьох разів), що свідчить про високий ризик його

крихкого руйнування.