Page 208 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

208
порівняно з наводненим, крім того, їх спостерігали лише на дуже великих (до

5 мкм) включеннях (рис. 4.50а). Тонші включення, розташовані глибше під

поверхнею злому, також відшарувалися від матриці, але їх вихід на поверхню

злому відбувся вже внаслідок розтягу зразка експлуатованого ЗЗ у повітрі. Про

це свідчать паралельні лінії виходу дислокацій на твірних поверхнях

відшарованих включень (рис. 4.50в). Розшарування на дрібніших включеннях

спостерігали на фоні в’язкого ямкового рельєфу, що підтверджує визначальну

роль пластичного деформування зразка на мікрорівні у візуалізації на зломі

описаних структурних дефектів.

а б

в г

Рисунок 4.50 – Мікрофрактограми центральної частини зломів зразків

експлуатованого ЗЗ без (а, в) та після 12 місяців експозиції у водні (б, г)