Page 123 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

123
На кожному етапі експерименту після стабілізації потенціалу проводили

потенціодинамічні дослідження, які дали змогу визначити поляризаційний

опір сталі, а отже, кількісно оцінити вплив газоподібного водню на корозійну

тривкість сталі. Поляризаційний опір R p сталі після встановлення

стаціонарного потенціалу становить 0,89 кOм∙cм . Барботування воднем
2

корозивного середовища в околі робочого електрода спричинило зниження R p
сталі, практично втричі за найвищої інтенсивності його виділення. Після

припинення барботування R p сталі у вихідному стані швидко (вже за 15 хв

після відімкнення електролізу) повернувся до високого значення, що

становило близько 86% від початкового.
Результати замірів поляризаційного опору сталі Х70 у вихідному стані

відображені на рис. 3.8.

Барботування воднем
0,8

1 2 3
Rp, kOм см 2 0,4
0,6

0,2

0,0
90 120 150 180 210 240 270 300
Тривалість експозиції, хв
..

Рисунок 3.8 – Зміна поляризаційного опору сталі Х70 у вихідному стані у МР

внаслідок барботування розчину воднем різної інтенсивності (різної густини

2
2
2
катодного струму): 1 – і = 14,3 мA/cм , 2 – 57,1 мA/cм , 3 – 142,9 мA/cм .
Горизонтальна штрихова лінія відповідає поляризаційному опору сталі за
механічного перемішування без водню