Page 122 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

122
Зміна стаціонарного потенціалу сталі впродовж випроб відображена в

табл. 3.3. Вона якісно схожа на закономірності, отримані для сталі 17Г1С. За

початкових умов проведеного експерименту, без електролізу води, при

взаємодії сталі з корозивним середовищем електродний потенціал сталі

зміщується у від’ємний бік до сталого значення впродовж 90 хв, допоки не

стабілізуються ЕХ процеси на електроді, і який можна вважати стаціонарним

потенціалом корозії сталі Х70 у досліджуваному середовищі. Далі вмикали

джерело живлення з контролем по струму, що спричиняло електроліз води,
який супроводжувався виділенням бульбашок водню навколо зразка, і

перемішуванням середовища з очікуваним незначним зсувом потенціалу у

додатніший бік. Опісля припинення барботування розчину воднем потенціал

різко змістився в область від’ємніших значень, що свідчить про певну ЕХ

активацію сталі, спричинену, очевидно, дією водню.
ЕХ потенціал сталі є інтегральною характеристикою, який відображає

суперпозицію усіх процесів на електроді, і лише по його зміні важно судити

про конкретні зміни в системі метал–середовище.

Таблиця 3.3 – Встановлений стаціонарний потенціал Е ст сталі Х70 у МР

конденсату на відповідних етапах експерименту

Умови експерименту Густина струму Встановлений
електролізу стаціонарний потенціал
2
і, мA/cм Е ст, В

Спокійне середовище – –0,640

14,3 –0,618

Барботування воднем 57,1 –0,620

142,9 –0,631

Спокійне середовище* – –0,660

Спокійне середовище** – –0,671
Примітка. * – 15 хв опісля припинення електролізу, ** – 90 хв.