Page 119 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

119
Після припинення барботування R p сталі у вихідному стані швидко (вже

за 15 хв після відімкнення електролізу) повернувся до високого значення, що

становило близько 80% від початкового, а для експлуатованого металу за таких

самих умов відновлення рівня поляризаційного опору становило 67%.
Загалом зауважили, що поляризаційний опір експлуатованої сталі є

нижчий порівняно зі сталлю у вихідному стані за усіх режимів випробувань

(табл. 3.1), а відносна втрата корозійної тривкості під впливом барботування

для двох досліджених станів сталі є сумірною.
Виділення бульбашок газу під зразком внаслідок електролізу спричиняє

перемішування середовища. Механічне перемішування електроліту саме по

собі також призводить до зростання швидкості корозії сталі у нейтральному

середовищі, де головним деполяризатором є кисень. Тому, розглядаючи

комплекс чинників, важливо виокремити роль власне перемішування розчину

у зниженні корозійної тривкості сталі. Для цього здійснили ЕХ дослідження

сталі у МР під час перемішування середовища магнітною мішалкою за різної

інтенсивності, 1 об/с та 2 об/с. Результати замірів поляризаційного опору

наведені у табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Поляризаційний опір сталі 17Г1С у МР залежно від умов

перемішування середовища

2
Номер етапу / Умови експерименту R p, кОм·см
Вихідний Експлуатований

1 Спокійне середовище 0,850 0,660

2 Перемішування 1 об/с 0,375 0,320

3 Перемішування 2 об/с 0,368 0,308

4 Спокійне середовище 0,850 0,650