Page 125 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

125
Однак після експерименту, стадійність якого описано вище, якісна

відмінність між сталями стає разючіша – потенціал експлуатованої сталі

суттєвіше змістився у від’ємний бік, і положення поляризаційної кривої

свідчить про суттєву ЕХ активацію цієї сталі внаслідок барботування воднем.
Динаміка зміни поляризаційного опору експлуатованої сталі від

барботування розчину воднем (рис. 3.10) загалом схожа на поведінку сталі у

вихідному стані, однак поляризаційний опір на кожному етапі замірів є нижчим.

Барботування воднем
0,8

Rp, kOм см 2 0,6 1 2 3

0,4

0,2

0,0
90 120 150 180 210 240 270 300
Тривалість експозиції, хв

Рисунок 3.10 – Зміна поляризаційного опору експлуатованої сталі Х70 у МР

внаслідок барботування розчину воднем різної інтенсивності. Позначення як

на рис. 3.8

Рисунок 3.11 ілюструє власне відмінності в корозійній тривкості сталі у

вихідному та експлуатованому станах за показником поляризаційного опору

внаслідок барботування воднем різної інтенсивності. З рисунку видно, що

обидва стани сталі суттєво втрачають корозійну тривкість під час

барботування розчину воднем, і різниця між ними дещо нівелюється при дуже

високій інтенсивності процесу генерування водню, однак за всіх режимів сталь