Page 86 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 86

86

               технологічною  гнучкістю;  низькою  собівартістю  відновлення  (в  1,4...1,8  рази

               нижче  наплавлення).  Устаткування,  для  ЕДН  є  порівняно  технологічно  прос-

               тим, легким та його можна досить швидко переміщувати. Габарити деталей не

               лімітують застосування ЕДН. При реалізації ЕДН твердість покриттів становить

               35...40 HRC, міцність зчеплення  80 МПа, поруватість становить 10...20% [237-

               239]. Встановлено, що на опір зношуванню електродугових покриттів суттєво

               впливають  параметри  їх  напилення.  Так,  покриття  із  ПД  (Fe–Cr–B–Al)

               сформовані  за  тиску  повітря  0,65  МПа  мають  приблизно  у  1,5  разів  більшу

               зносостійкість за тертя незакріпленим абразивом ніж покриття, сформовані за

               тиску  0,3 МПа  [240  -  247].  Зі  збільшенням  тиску  повітря  формується

               дисперсніша структура покриття з більшою кількістю легованих оксидів алюмі-

               нію  та  менші  за  розміром  пори.  При  цьому  мікротвердість  і  зносостійкість

               покриттів зростають.

                      На  абразивну  зносостійкість  ЕДН  покриттів  найбільше  впливає  вміст

               твердих  включень  боридів  у  структурі  покриттів  [248].Так  із  збільшенням

               вмісту TiB 2 від 0 до 25…30 об. % твердість зростає до 14 ГПа, а зносостійкість

               покриттів  зростає  у  8  разів,  проте  за  подальшого  збільшення  його  вмісту  –


               зменшується [249, 250]. Подібні результати отримали і інші автори [251-253]. Із
               підвищенням  дисперсності  боридної  або  карбідної  фази  у  матриці  їх  знос


               зменшується  [254-256].  Заміна  стальної  мало  вуглецевої  оболонки  ПД  на
               нержавійну або на ніхромову суттєво підвищує зносостійкість (у 15 разів вищу,


               ніж середньо вуглецева сталь). Причиною їх високої зносостійкості є наявність

               в структурі  покриттів  дисперсних фаз  боридів ТіВ 2. Додавання  до  шихти ПД

               додатково  10…12  мас.%  Sn  підвищує  зносостійкість  покриттів,  тоді  як

               додавання  5…8 мас.%  Al,  Si,  по  4  мас.%  Ti  і  W  знижує  її.  Дослідження

               електродугових покриттів з ПД систем Fe–B, Fe–Cr–B, Fe–Cr–B–Al, Fe–Cr–C,

               Fe–Cr–С–Al показали, що їм властива висока мікротвердість (Н μ= 6...12 GPа) і

               зносостійкість, оцінена за методикою Брінеля–Хауорта та вища зносостійкість

               у  5,5 разів,  ніж  покриття  сформовані  із  суцільного  електродного  дроту

               06Х19Н9Т [257, 258]. Зносостійкість аморфізованих електродугових покриттів
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91