Page 81 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

81

покриттів, в декоративних цілях та багато іншого [215]. Найбільш поширеними

газотермічними методами напилення покриттів на даний час є:

 Плазмове напилення покриттів (ПН) із порошку та дроту з вико-

ристанням у якості плазмотвірного газу за низького та високого тиску: повітря,

горючої суміші газів, інертного газу, динамічного вакууму;

 Газополуменеве напилення покриттів із порошку, дроту та стержнів:

– дозвукове газополуменеве напилення (ГН) з використанням суміші

горючих газів кисень – ацетилен (пропан бутан);
– надзвукове газополуменеве (НГН) з використанням газової горючої

суміші кисень – ацетилен (пропан бутан) або кисень - гас;
– надзвукове газоповітряне (НГП) порошкове з використанням газової

горючої суміші повітря – ацетилен (пропан бутан) або повітря – гас.

 Електродугове напилення покриттів (ЕДН) із суцільного або порошко-

вого дроту – з використанням повітряного струменю; струменю інертного газу.

 Холодне газодинамічне напилення (ХГДН) покриттів із порошку з

використанням повітряного струменю, струменю гелію.

 Детонаційне напилення покриттів із порошку (ДН) з використанням

газової горючої суміші: - кисень – ацетилен (пропан, бутан)

Будь–яка установка для газотермічного напилення складається з

розпилювача, механізму подачі (дроту або порошку) розпилюючим газом,

джерела енергоспоживання, системи подачі газів для розпилення; у деяких

установках передбачена система охолодження [214].

На рис. 1.18, 1.19 наведена функціональна схема узагальненої установки

для газотермічного напилення та схема процесу газотермічного нанесення

покриттів.

Загальним для всіх газотермічних методів є те, що матеріал покриття

нагрівається, розпилюється і прискорюється [216] у високотемпературному

газовому потоці (рис. 1.19).