Page 82 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

82

Рисунок 1.18 –

Функціональна схема

установки для газотер-

мічного напилення.

Рисунок 1.19 – Схема процесу газотер-

мічного нанесення покрить: А – дистанція, на

якій відбувається нагрівання напилюваного

матеріалу; Б – дистанція, на якій частинки

прискорюються газовим потоком; В – область

вільного руху частинок.

На поверхню виробу або основи (раніше застосовували термін

«підкладка») напилюваний матеріал надходить у диспергованому стані у

вигляді дрібних розплавлених або пластифікованих частинок, що вдаряються,

деформуються і, закріплюючись, накладаються одна на одну, утворюючи

шарувате покриття. У високотемпературне джерело нагрівання 1, напилю-

ваний матеріал може подаватися у вигляді порошку або дроту 2. У випадку

нанесення покрить із дроту, він нагрівається, плавиться і диспергується з

торця, що знаходиться у високотемпературній області джерела нагрівання.

При напилюванні порошків, їх твердими вводять у високотемпературний

потік, вони нагріваються в період руху на деякій ділянці А. Одночасно

частинки розподіляються в газовому потоці і прискорюються ним на ділянці

Б, відповідно до закону газодинаміки. Ділянка Б, звичайно, довша від ділянки

А. Далі на ділянці В частинки 3 спрямовано переміщаються до основи 5 і

утворюють на ній покриття 4. При напилюванні частинки переплавляються,

випаровуються і вступають у хімічну взаємодію з нагрітим газом і

навколишнім середовищем. Удар і деформація частинок приводять до їх

надзвичайно швидкої кристалізації й охолодження зі швидкостями, які

досягають 10 –10 К/с.
6
8