Page 306 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

306

2 мкм 2 мкм

а б

Рисунок 7.19. – Фрактограми електродугових покриттів, напилених
порошковим дротом ПД90Х17РГС за тиску повітря 0,6 (а, в, д) та 1,2 (б, г, е)

МПа, зафіксовані завдяки детектору зворотно-розсіяних електронів (BSD).

Більше того за аналізу з використанням BSD детектора на фоні

крізьзеренного відколу по тілу ламелі у покритті, сформованому за нижчого

тиску, виявили сліди дуже дрібних (десяті долі мікрона) часточок боридів

FeCr 2B, які забезпечували покриттю високу твердість (рис. 7.19а). Оскільки

подібних ознак наявності таких часточок на зламі ламелі у покритті,

напиленому з використання вищого тиску повітря, не виявили (рис. 7.19б), а

твердість цього покриття виявилась ще вищою, то зробили висновок, що у

цьому випадку розміри боридів могли бути ще меншими (і ефект зміцнення,

відповідно, зріс), оскільки реалізувався ефект дисперсійного зміцнення ламелей

як структурних складових покриттів.

Підсумовуючи результати проведених фрактографічних досліджень,

можна стверджувати, що застосування вищого тиску повітряного потоку під

час нанесення електродугових покриттів відкрило перспективу істотного

покращення їх властивостей шляхом чисто технологічного прийому –

використання вищого тиску для напилювання покриттів. Адже, тонші ламелі в

структурі покриття, отриманому за підвищеного тиску, робили його

одноріднішим, з вищою адгезію до підкладки і когезією між ламелями. Крім

того, цей чисто технологічний прийом дав змогу зменшити товщину оксидних