Page 303 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

303

здатності мікроскопа (рис. 7.17). Загалом за використання нижчого тиску

повітря в покритті утворювалася більша кількість округлих ламелей, а за

вищого тиску – більше було ламелей вужчих і довших. Топографічно гладкі

ділянки на фрактограмах відповідали поверхням ламелей, які під дією

прикладених напружень розтягу відшаровувалися від суміжних з ними ламелей

вздовж їх меж. Ця ознака руйнування була властива обом варіантам покриттів.

Проте площа цих неструктурованих фрагментів на одиниці площі зламу зразка,

напиленого за нижчого тиску повітря (рис. 7.17а), була значно більшою, ніж на

зламі покриття, напиленому за вищого тиску (рис. 7.17б). Виявлену

невідповідність кількості міжламелярних розшарувань в обох варіантах

покриттів вважали відповідальною за значно нижчу когезію покриття, напиле-

ного за нижчого тиску, що корелює з результатами механічних випробувань.

10 мкм 20 мкм

а б

Рисунок 7.17 – Фрактограми зламів електродугових покриттів з

порошкового дроту ПД 90Х17РГС, сформованих за тиску розпилювального

повітря 0,6 (а) та 1,2 (б) МПа, які отримали після їх випробувань на когезійну

міцність.

Окрім міжламелярного руйнування на зламах обох варіантів покриттів

виявили значні за площею ділянки руйнування по тілу ламелей. Механізм їх

руйнування став очевидним лише за використання ще вищої роздільної

здатності мікроскопа (рис. 7.18).

Відзначили, що на зламі покриття, сформованого за нижчого тиску,

товщина шару оксидів на поверхні ламелей була більшою. Обривки цих оксидів