Page 300 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

300

Попри важливість обох механічних характеристик і залишкових

напружень розтягу у покритті σ зал, і його когезійної міцності σ В, саме їх

співвідношення вважали визначальним для забезпечення стійкості покриттів до

тріщиноутворення. Проаналізувавши механічні характеристики усіх покриттів,

напилених розробленими порошковими дротами, та узагальнивши умови

візуалізації тріщин на відновлених напилюванням поверхнях деталей після їх

шліфування, підсумували цей досвід, виразивши у кількісному вимірі умову, за

якої у покриттях починали виявляти мікротріщини. Умова досягалася, коли

запропонований показник стійкості покриттів до тріщино утворення σ зал/σ В

перевищував 0,75 (тобто, коли σ зал/σ В  0,75). Звідси зрозуміло наскільки

важливо виявити і узагальнити закономірності впливу умов і режимів

електродугового напилювання покриттів на цей і технологічно, і

експлуатаційно важливий показник.

Проаналізували закономірності впливу ключових показників режиму на-

пилювання (струм та тиск повітряного струменю) ЕДП, отриманого розпи-

люванням ПД 90Х10Р2ГС, на запропонований показник його схильності до роз-

тріскування σ зал/σ В (рис. 7.15) [316]. Виявили, що цей показник практично не за-

лежав від величини струму під час напилювання. Тиск повітряного струменю
відчутніше вплинув на аналізований показник σ зал/σ В і за його підвищення до

0,65 МПа значення σ зал/σ в досягло 0,68, впритул наблизившись до рівня, який
уможливлював формування у покритті мікротріщин. Крім того слід враховува-

ти, що неможливо уникнути виникнення додаткового сплеску залишкових нап-

ружень розтягу в покритті по завершенні процесу напилювання. Щоб мінімізу-

вати їх негативний вплив, використали попереднє (перед напилюванням) прог-
о
рівання сталевої підкладки до 200…250 С. Використання такого чисто техноло-

гічного прийому уможливило зниження показника схильності до тріщиноутво-

рення σ зал/σ В до рівня 0,2 (рис. 7.15). Адже зміна цього показника σ зал/σ В в діапа-

зоні 0…0,7 практично не впливала на стійкість покриттів до абразивного зно-

шування. Лише після його виходу за межі цього діапазону у покриттях почина-

ла формуватися мережа мікротріщин, а їх зносостійкість стрімко знижувалася.