Page 305 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 305

305

               міцності та невисокої енергоємності руйнування оксидів на поверхні ламелей у

               покритті,  сформованому  за  низького  тиску  (рис  7.18а,  в),  міжламелярні

               розшарування  внаслідок  руйнування  оксидної  плівки  стали  основним

               механізмом руйнування.

                      Тоді  як  за  вищого  тиску  під  час  напилювання  застиглі  краплі  розплаву

               порошкового дроту в структурі покриття формували очевидну текстуру з одно

               направлених  ламелей.  У  значній  їх  частині  виникали  сприятливі  умови  для

               руйнування  по  тілу  ламелей,  що  знайшло  підтвердження  за  результатами

               фрактографічного аналізу зламу покриття (рис. 7.18б, г). Вужчі і довші ламелі

               створювали у структурі покриття розвинену мережу дуже тоненьких прошарків

               оксидів на їх поверхні. Під дією зовнішніх напружень легше руйнувалися тонші

               ніж  ширші  в  перерізі  ламелі.  Оксидні  прошарки  вздовж  їх  меж  були

               зорієнтовані в напрямі дії цих напружень, що ускладнило руйнування вздовж їх

               меж.  Відгалуження,  що  формувалися  перпендикулярно  до  нормально

               орієнтованого  зламу  покриття  (вздовж  меж  ламелей  в  глибину  зламу),

               підвищували  енергозатрати  на  його  руйнування.  Сліди  таких  відгалужень  від

               поверхні зламу покриття у вигляді глибоких розшарувань, які поширювались в

               його глибину, фіксували на переходах практично між всіма вузькими ламелями

               (рис.  7.18б,  г).  Це  підтверджує  справедливість  зробленого  пояснення  щодо

               причин зростання когезії покриття, отриманого за вищого тиску повітря.

                      Відзначили, що в обох варіантах покриттів рельєф ділянок крізьзеренного

               відколу був невисоким (рис. 7.19). Він був дрібнішим на фасетках відколу по ті-

               лу  ламелей  у  покритті,  напиленому  за  вищого  тиску  повітря  порівняно  з

               наявним на зламі ламелей, сформованих за нижчого тиску (рис. 7.19), що свід-

               чило про вищу енергоємність такого руйнування. Можливо саме цим обумовле-

               на менша кількість елементів крізьзеренного відколу на зламі покриття, сфор-

               мованого за нижчого тиску. Адже енергоємність руйнування шляхом міжламе-


               лярних розшарувань нижча, тому саме цей механізм став домінантним на зламі.
   300   301   302   303   304   305   306   307   308   309   310