Page 309 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 309
309
кращим за зносостійкістю від використаного для порівняння еталону зі сталі
У12, твердість якого становила 840 HV 0,3 (рис. 7.20в, ІІІ). Позитивний ефект за
зносостійкістю від напилювання ЕДП в надзвуковому режимі зберігся також за
нижчого вмісту бору у шихті ПД (1 мас.%), оскільки абразивна зносостійкість
такого покриття все ще перевищувала відповідний показник найтвердішого
варіанту сталі У12. Таким чином, вміст бору у шихті ПД виявився
визначальним і відповідальним за очевидні ознаки покращення абразивної
зносостійкості ЕДП за їх напилювання надзвуковим повітряним струменем.
а б в
Рисунок 7.21 – Втрата маси ΔW покриттів (за випробувань на абразивну
зносостійкість в умовах закріпленого абразиву), нанесених у дозвуковому (1) та
надзвуковому (2) режимах розпилювання ПД зі змінним вмістом бору CB у
шихті: ПД 90Х6Р(0…2)ГС (а), ПД 90Х10Р(0…2)ГС (б) та ПД 90Х17Р(0…2)ГС
(в). Позначення I, II, III розшифровані у підписі до рисунку 7.20.
З урахуванням значного впливу на абразивну зносостійкість ЕДП обох
компонентів шихти ПД (Cr і В) важливо було проаналізувати властивості
покриттів, напилених ПД з різним вмістом Cr, що змінювали від 6 до 17 мас.%,
та В від 0 до 2 мас.% (рис. 7.21). Виявили, що за однакового вмісту хрому у
шихті аналізованих ПД, чим вищими був у них вміст бору і тиск
розпилювального повітря під час формування ЕДП, тим вищою була й їх
абразивна зносостійкість (рис. 7.21). Крім того, починаючи навіть з найнижчого
вмісту хрому (6 мас.%), але за додавання до шихти 1 мас.% В, абразивна
зносостійкість покриттів, напилених у надзвуковому режимі, вже була вищою
від властивої сталі У12 з твердістю 840 HV 0,3 (рис. 7.21а, ІІІ). Подальше