Page 285 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

285

карбід вольфраму [355]. Лінійний розподіл концентрації елементів свідчить

про просторове співпадіння рефлексів хрому і нікелю (зразок, легований

Cr 2C 3), а також ванадію і вольфраму (зразок, легований VC).

Трибологічні властивості досліджуваних матеріалів у розчині 3%

NaСl при терті зі сплавом ВН20+ 1% Сr 2C 3 наведено на рис. 7.15.

Після притирання зразка ВН20+0,15% Сr 2C 3 за нормального тиску 1

МРа спостерігається поступове зниження коефіцієнта тертя від 0,3 до 0,25 і

стабілізація температури на рівні 45ºС. З підвищенням контактного тиску до

2МПа характер зношування змінюється: виявлено лінійне зростання

коефіцієнта тертя і температури, яка після 4000 секунд підвищується до 70

ºС. Водночас збільшується амплітуда осциляції коефіцієнта тертя, що

свідчить про пошкоджуваність поверхні і збільшення кількості продуктів

зношування в зоні тертя, які відіграють роль абразиву. Це підтверджує

мікроструктура поверхні тертя (рис. 7.16 а,б). Імовірно, карбіди хрому,

присутні у нікелевій зв’язці, знижують її пластичність, внаслідок чого

напруження, що виникають при знакозмінних навантаженнях тертям

призводять до руйнування і викришування зв’язки.

При терті легованого сплаву графітом ВН20+1% Сr 2C 3 за контактного

тиску 1 МПа у перші 2000 секунд коефіцієнт тертя стабільний і не перевищує

0,1, після чого починає лінійно зростати. Водночас збільшується температура

в зоні тертя, досягаючи 40 ºС через 3600 с (рис.7.16). При збільшенні

контактного тиску до 2 МПа значення коефіцієнта тертя нестабільні. На

поверхні тертя виявлено численні дефекти, утворені внаслідок

викришування матеріалу в околі графітних включень (рис.7.17 в).