Page 284 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

284

мВ/см (рис.7.14б крива 2). На поверхні доріжки тертя зменшується

концентрація нікелю і вуглецю, що можна пояснити викришуванням

графітної складової і утворенням хлоридів нікелю. Її ширина становить 893,7

мкм, і удвічі вища, ніж за тертя на повітрі .

При терті сплаву ВН20Гр4 у 3% розчині NaCl середнє значення

коефіцієнтів тертя дещо нижче, ніж за сухого тертя, (μ=0,12…0,15), проте на

крайніх точках треків його значенні підвищуються до 0,27 (рис.7.14 в).

Ширина доріжки тертя 673 мкм (рис. 7.13). Зміна електродного потенціалу не

є монотонною на всьому відрізку часу тертя, що може свідчити за вихід

твердих частинок в зону тертя і підсилення абразивного механізму

руйнування.

Таким чином, після легування сплаву ВН20 графітом не

спостерігається підвищення його антифрикційних характеристик, як на

повітрі, так і у середовищі 3% розчину NaCl. У легованого графітом сплаву
ВН20 включення графіту інтенсифікують локальні корозійні процеси,

служачи додатковими катодними ділянками. Внаслідок викришування
графіту підвищується пошкоджуваність поверхні тертя і знижується її

зносостійкість.

7.4 Трибокорозія сплаву ВН20 легованого карбідами хрому і

ванадію

Досліджували трибокорозійну поведінку порошкових сплавів на

основі карбіду вольфраму з нікелевою зв’язкою, легованих карбідами хрому,

ванадію і графітом [357]. Схема тертя «диск-колодка», нормальний тиск 0,5,

1,0 і 2,0 МПа. Зокрема, як колодки використовували сплави

ВН20+0,15%Cr 2C 3; ВН20+1%VC і ВН20Гр2+1%Cr 2C 3. Контртіло - диски зі

сплавів ВН20+1%Cr 2C 3 і ВН20+1%Cr 2C 3+2%графіту.

Показано, що карбіди хрому Cr 2C 3, введені у склад порошкових

матеріалів, зосереджуються у нікелевій зв’язці, а карбіди ванадію легують