Page 248 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end
P. 248

248

                         Таким       чином      корозійна       поведінка       покриттів       визначається

                  властивостями окремих структурних складових та активністю середовища.




                         6.1.2  Трибокорозійна  поведінка  сплавів,  отриманих  плазмовим

                  наплавленням



                         Трибокорозійні  дослідження  наплавлених  шарів  проводили  на

                  установці  тертя  зі  зворотно-поступальним  рухом  індентора  за  схемою

                  кулька–площина.  Зразки  для  досліджень  полірували  до  шорсткості  R z=2,5

                  мкм.  Контртіло  –  керамічна  кулька  (Al 2O 3)  діаметром  9  мм,  прикладене

                  нормальне навантаження 10 Н.

                         Під час випробувань сплаву на основі нікелю виявили, що через суттєві

                  відмінності  механічних  властивостей  його  фазових  складових  значення

                  коефіцієнта  тертя  змінюються  стрибкоподібно  від  0,2  до  0,4  (рис.  6.11а).

                  Доріжка тертя досить широка  і досягає ~280 мкм  (рис. 6.11б).  На поверхні

                  тертя  спостерігаються  сліди  пластичної  деформації  нікелевої  фази  та

                  численні  дрібнодисперсні  продукти  зношування,  утворені  в  результаті

                  викришування  твердих  фаз.  На  поверхні  окремих  включень,  збагачених

                  хромом,  спостерігали  тріщини  (див  рис.  6.12  а,б).  На  фрикційній  поверхні

                  виявили алюміній і кисень, які входять до складу контртіла. Це свідчить про

                  стирання  корунду  за  контакту  з  твердим  сплавом,  який  містить  карбідні  і

                  боридні фази.

                         Сплави, отримані з порошків на основі заліза, мають вищі трибологічні

                  властивості, ніж нікелеві. У сплаву на основі заліза коефіцієнт тертя і ширина

                  доріжки зносу нижчі ніж у нікелевого і становлять відповідно ~0,2 і ~220 мкм

                  (рис. 6.11).

                         На поверхні тертя виявлено пластично деформований шар аустенітної

                  складової, збагачений нікелем (~44%) та локальні темні плями (рис. 6.12 в,г).

                  Імовірно,  під  час  тертя  відбувається  пластична  деформація  аустенітної
   243   244   245   246   247   248   249   250   251   252   253