Page 245 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

245

Характер поляризаційних кривих сплаву у розчині 3%NaCl+H 2S (нас.)

свідчить про істотне зростання швидкості анодних реакцій. Густина анодного

2
струму досягає 0,0035 мА/см і майже у 5 разів вища від густини
катодногочтруму, тобто корозія контролюється катодними процесами (рис.

6.7, крива 2).

Таблиця 6.5 – Зміна хімічного складу поверхні сплаву, наплавленого

порошком ЦН-6, після корозії у розчині 3%NaCl+H 2S.

Елементи До корозії Після корозії у розчині 3%NaCl+H 2S
(нас.)

Вся поверхня Фаза І Фаза ІІ
Cr 21,8 32,12 23,3 23,2
Si 3,5 2,35 1,38 3,71
Mn 0,9 - - 1,84
Ni 35,15 25,8 29,6 20,39
Fe 38,51 32,36 19,9 43,9
O - 4,3 11 1,86
S - 1.2 7,8 -

Таким чином, у розчинах 3%NaCl і 3%NaCl+NH 4ОН на поверхні сплаву

на основі заліза формується пасивуюча плівка, яка знижує швидкість

анодних процесів. На локальних ділянках поверхні виникають корозійні

пошкодження, у яких присутні оксиди заліза і нікелю. У сірководневому

середовищі корозійні зміни спостерігаються переважно на поверхні зерен

фази з меншим вмістом хрому, де утворюються сульфіди і оксиди. Густина

анодного струму корозії у сірководневому середовищі на порядок вища, ніж

у нейтральному та лужному.

Покриття на залізо-нікелевій основі. Після витримки у 3%-ому

розчині NaCl на поверхні зразків виявлено локальні ділянки корозії розміром

до 20 мкм (рис.6.9). Хімічний склад свідчить про інтенсивне, у цих місцях,

утворення оксидів (табл. 6.6). Швидкість корозії контролюється катодними

-3
2
процесами і к=і кор=1,5·10 мА/см .