Page 184 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

184

наводненого і ненаводненого ніобію ідентичні і містять вириви, скупчення

продуктів зношування у конгломерати розміром до 10 і більше мкм, що

свідчить про адгезійну взаємодію і схоплювання матеріалів пари тертя (рис.

5.15).

а б

Рисунок 5.15 – Мікроструктура поверхні тертя ненаводненого (а) і

2
наводненого (б) при 2А/дм ніобію, після 1000 с тертя.

Глибина стирання наводненого ніобію менша і залежить від густини

струму катодної поляризації. Оцінка товщини зміцненого поверхневого

шару, який забезпечує мінімальний коефіцієнт тертя, показала, що вона не

перевищує 1 мкм. Глибина підповерхневого шару, при стиранні якого

коефіцієнт тертя поступово збільшується до вихідних значень, становить 3...6

мкм.

Таким чином, врахувавши комплекс проведених досліджень, можна

оцінити і зміну механізму фрикційної взаємодії ніобію за трибокорозії з

електролітичним наводнюванням. На поверхні ніобію в результаті катодного

наводнювання утворюється зміцнений шар, товщина якого є недостатньою

для сприймання прикладених напружень. Цей шар циклічно руйнується під

час тертя в середовищі, слугуючи додатковим абразивом, що доповнює

адгезійний механізм взаємодії ніобію з корундовим контртілом абразивним

компонентом. Таким чином корозійно-механічне зношування ніобію у

контакті з корундовим контртілом відбувається за адгезійно-абразивним