Page 181 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

181

Імовірно, причиною диспергування зерен є розпад пересиченого твердого

розчину водню в ніобії. Водень у надрівноважних концентраціях виділяється

вздовж дислокацій, що пояснює правильну структуру диспергованого шару.

Подібне явище спостерігається в ніобії при розчиненні кисню [339].

Тому можна вважати, що глибина проникнення водню в ніобій за

2
катодної поляризації протягом 1 год за густини струму 1...2 А/дм перевищує
100 мкм. Мікроструктура наводненого шару характеризується підвищеною

дефектністю. Зі збільшенням часу наводнювання до 3 годин на кромках

зразка появляється істотне тріщиноутворення, яке пов’язане з об’ємною

зміною структури матеріалу. Вона призводить до збільшення об’єму

кристалічної ґратки і виникнення внутрішніх напружень. Так напруження σ н

2
після наводнювання, за густини струму 1 А/дм та часу наводнювання 1 год,
зростають на 15-18% порівняно з вихідним станом (табл. 5.2), мікротвердість

по Мейєру, визначена динамічним індентуванням із залежності P(h) (Додаток
А), змінюється на 11%, при цьому зростає модуль пружності з 63,9 до 98,7

ГПа та знижується ступінь пластичності поверхні з 0,863 до 0,840.
Спостерігається зміна величини роботи індентора А пласт після наводнювання,

що свідчить про зниження пластичності поверхні ніобію та зростання роботи

пружної складової А пруж на 9% (табл. 5.2). Для кривої Р(h) ніобію після

наводнювання характерний перелом (Додаток А), що показує на наявність у

поверхневому шарі прошарку із удвічі більшою твердістю, глибина якого

складає 0,7 мкм.

Таблиця 5.2 – Характеристики ніобію, визначені методом динамічного

індентування

h 1, h 2, Н Е, σ н,

мкм мкм (Мейер) ГПа А пласт А пруж ε ГПа
Nb 4,022 3,573 1,449 63.9 75,43 10,36 0,863 0,327
вихідний
Nb 3,772 3,591 1,583 98,7 71,38 11,44 0,840 0,379
наводнювання
2
1А/дм /1год